
Магнітотелуричне зондування

Магнітотелуричне зондування (МТЗ) Землі - один із методів індукційних зондувань Землі, що використовує вимірювання природного електромагнітного поля. Застосовується при геофізичних дослідженнях. Метод створений у 1950 році радянським геофізиком А. Н. Тихоновим. В даний час метод широко використовується як один з методів розвідувальної геофізики та фізики Землі, розробляються нові способи підвищення точності досліджень у роботах вчених із таких країн, як Росія, США, Франція, Китай.
МТЗ використовується:
-
при дослідженні геологічної будови земної кори на глибинах до багатьох сотень кілометрів у фундаментальній геофізиці (фундаментальній і в прямому, і переносному значенні);
-
в електророзвідці під час досліджень на глибинах від перших десятків метрів до перших десятків кілометрів:
-
для пошуку та розвідки родовищ корисних копалин:
-
рудних: уран, нікель, мідь, платина та ін;
-
нерудних: фосфор, солі, алмаз, графіт, геотермальні ресурси, керамічну сировину, будматеріали та ін;
-
горючих: вугілля, нафта, газ та ін;
-
-
для вирішення інженерно-геологічних та гідрогеологічних завдань;
-
для регіонального вивчення геологічних структур.
-

Зіставлення даних МТЗ із даними каротажу КС (пл. Горіла, ХМАО, 2001р)
1. Початкова крива КС; 2. Середня крива КСоср; 3. Крива КС за даними МТЗ; 4. Сейсмічні межі; 5. Геоелектричні кордони; 6. Глибокі свердловини на плані; 7. Геоелектричні комплекси